Організація виховної роботи

Батьківські збори на тему: “Стилі виховання в сім’ї”

Одним з найважливіших чинників співробітництва батьків зі школою є класні батьківські збори.

Вчителем 3 класу були проведені чергові батьківські збори,на яких було ознайомлено батьків із загальними навчальними результатами класу.

Головна тема зборів: «Стилі виховання в сім’ї». Також  обговорювали питання «Як навчити дитину вчитися»  та ряд інших.

 

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ДОБРЕ ВЧИТИСЯ

Виховна година «Україна – рідний край»

16 листопада в 4 класі було проведено виховну годину на тему «Україна – рідний край» з метою виховання ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави.

Виразно та емоційно розказували вірші про Україну. Четвертокласники виготовили сердечка з побажаннями для воїнів АтО.

 

Організація виховного процесу в навчальному закладі склалася в чітку систему, яка забезпечує розвиток особистості учня через навчальну і суспільну діяльність, тому що саме в ній росте самосвідомість, відповідальність, підвищується рівень вихованості.

Діяльність психологічної служби, правового лекторію, класних і загальношкільних батьківських зборів – тісно пов’язані між собою види цілеспрямованого впливу на особистість, дозволяють адміністрації школи, класним керівникам , викладачам впливати на процес виховання.

 

1

 

Модель випускника

2

Цільовий компонент орієнтує на створення сприятливих умов для виховання, розвитку учнів у різноманітних видах позаурочної діяльності, для формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією.

Змістовий компонент визначає змістові лінії виховної системи відповідно до програми «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» з урахуванням регіональних особливостей змісту виховання та профорієнтаційної роботи, а саме :

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у патріотизмі, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин;

Ціннісне ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві відповідальності, чесності, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совістливості, терпимості до іншого, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов’язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення;

Ціннісне ставлення до природиформується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно;

Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов’язаних з мистецтвом;

Ціннісне ставлення до праці є визначальною складовою змісту виховання особистості, що спрямована на формування у неї розуміння особистої значущості праці як джерела саморозвитку і самовдосконалення;

Ціннісне ставлення до себе передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил;

Ціннісне ставлення до свого фізичного “Я” — це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров’я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, вести здоровий спосіб життя, активно відпочивати;

Ціннісне ставлення до свого психічного “Я” передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу — думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти формуванню у неї реалістичної «Я-концепції», готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності;

Ціннісне ставлення до свого соціального “Я” виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей; позиції активного суб’єкта громадянського суспільства, який може і має впливати на долю країни.

 

 

3

Пріоритетними напрямками виховного процесу є:

  • національно-патріотичне і громадянське виховання, яке здійснюється з метою формування в учнівської молоді рис громадянина України, вироблення національного патріотизму, глибокого розуміння громадянського обов’язку, пошани до Конституції України, державних символів;
  • правове виховання спрямоване не тільки на поінформованість учнів про міжнародні та державні акти, що гарантують і забезпечують права і свободи людини, але й на вироблення стійких навичок застосування цих законодавчих положень;
  • морально-етичне виховання, мета заходів якого полягає у виробленні потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві, наслідування кращого досвіду попередніх поколінь, традицій сім’ї, родини, народу з усвідомленням загальнолюдських пріоритетів;
  • художньо-естетичне виховання передбачає ознайомлення учнів школи з народним мистецтвом, пісенним та поетичним фольклором, звичаями та традиціями українського народу. Велике значення в художньо-естетичному виховання відіграє збереження і розвиток місцевих традицій народного мистецтва;
  • екологічне виховання, завдання якого полягає у формуванні в учнів усвідомлення того, що людина — частина природи, почуття відповідальності за стан навколишнього середовища, виховання культури поведінки, формування практичних вмінь та навичок дбайливого ставлення до природних багатств;
  • родинно- сімейне виховання – завдання якого полягає у гармонійному всебічному розвиткові дитини в умовах взаємозв’язку впливів родини і школи;
  • фізичне виховання, має на меті утвердження принципів здорового способу життя, що впливає на загальне підвищення стану здоров’я українського суспільства та без якого повноцінний розвиток учнівської молоді неможливий.

НАЙБІЛЬШ ВЖИВАНИМИ ФОРМАМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Є:

  • гурткова робота;
  • робота дитячих організацій;
  • спортивні секції;
  • дослідницько-наукова робота;
  • туристсько-краєзнавча робота;
  • робота з творчо обдарованими учнями;
  • індивідуальна робота;
  • профорієнтаційна робота.

Серед методів і форм виховання учнівської молоді пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії. До них належать: проектні та інтерактивні методи, громадська думка, метод співпраці, діагностика, ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, “мозкові атаки”, метод психологічної підтримки. Крім цих методів доцільно долучити і традиційні: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книжкою, періодичною пресою тощо.

СИСТЕМА ВИХОВНИХ ЗАВДАНЬ:

– формування загальношкільного колективу на засадах учнівського самоврядування;

– створення умов для особистісного розвитку учнів, їх адаптації у суспільстві, професійного самовизначення, розвитку мотивації до пізнавальної та творчої діяльності;

– забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів;

– формування національної самосвідомості і людської гідності;

– формування правової культури, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальними правами та свободами і громадянською відповідальністю;

– виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування власної світоглядної позиції;

– утвердження принципів загальнолюдської моралі;

– збереження та зміцнення морального і фізичного здоров’я, формування культури здорового способу життя;

– сприяння усвідомленню учнями самостійності та індивідуальності кожної особистості;

– формування ціннісного ставлення до навколишнього світу, до історичної і культурної спадщини українського народу і своєї родини;

– розвиток вмінь самостійного подолання життєвих труднощів, узагальнення життєвого досвіду, вміння діяти на користь собі та оточуючим.

 

ВИХОВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ СПРЯМОВАНО НА ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ:

організацію виховного процесу в класному колективі та роботу з батьками на засадах педагогіки життєтворчості через проектні технології;

реалізацію у процесі роботи особистісно зорієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в шкільному та класному колективах;

оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;

організацію виховного процесу в класному колективі та роботу з батьками на засадах педагогіки життєтворчості через проектні технології;

реалізацію у процесі роботи особистісно зорієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в шкільному та класному колективах;

оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;

створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуації успіху), його психолого-педагогічний супровід;

співпрацю із органами учнівського врядування, дитячими громадськими об ‘єднаннями;

забезпечення здобуття школярами ключових компетентностей, необхідних для самостійного життя, виконання професійних та соціальних функцій.